Запуск GPT-5 не справив очікуваного враження. Лише за кілька днів після прохолодного прийому та різкої критики Сем Альтман, генеральний директор OpenAI, змістив акценти: GPT-6 перебуває в розробці, і він обіцяє бути кращим. Значно кращим, якщо вірити його заявам. Проте обіцянки від OpenAI часто мають присмак déjà-vu.
GPT-5, хоча й був дуже очікуваним, насамперед підтвердив побоювання, які деякі спостерігачі висловлювали вже кілька місяців: йдеться про певне уповільнення прогресу. Технічні покращення — так. Революція — ні. Його тон, який вважають холодним, відсторонена особистість і функціональні обмеження викликали негайне відторгнення у найбільш залучених користувачів. Модель назвали «катастрофою» у соцмережах. Альтман визнав «помилки» під час запуску й спробував заспокоїти критику, підкреслюючи емоційну складову ШІ, яка була надто відсутня у початковій версії.
Саме в такій атмосфері недовіри й згадали про GPT-6. Без дати виходу, без демонстрації, але вже з відпрацьованою риторикою. Альтман говорить про модель, яка запам’ятає вподобання, звички, навіть особистість користувача. Він наголошує: «люди хочуть пам’яті».
GPT-6, отже, матиме розширену контекстну пам’ять, здатну адаптувати відповіді у довгостроковій перспективі, з персоналізацією, що доходить до відображення світогляду кожного. ШІ зможе бути «нейтральною», «центрованою» або «супер woke» залежно від заявлених вподобань. Гнучкість, яка, за його словами, відповідає очікуванням користувачів. Проте лише кілька днів тому він сам застерігав від ризиків надто гнучких ШІ, здатних підживлювати маячні спіралі у вразливих користувачів…
Ця суперечність свідчить про стратегічну напругу: задовольнити попит на персоналізацію, не переступаючи етичних меж. Альтман визнає це напівнатяком. Він згадує меншість користувачів, які не здатні відрізнити вигадку від реальності, але наполягає, що більшість впорається. Це ризикована ставка…
У технічному плані OpenAI заявляє про намір подолати нинішні структурні обмеження. Маршрутизатор моделей, який критикували за помилки у виборі, зараз переробляється. Управління контекстним вікном, яке нині обмежене 128 000 токенів для професійних користувачів, залишається аспектом, що потребує покращення. GPT-6 має обробляти значно більші обсяги, що дозволить вести набагато довші розмови або аналізувати масивні корпуси даних.
Щодо архітектури, розглядаються гібридні моделі, тобто поєднання локальної обробки та хмари, щоб підвищити швидкість, конфіденційність і забезпечити офлайн-використання. Також розглядається впровадження системи адаптивних обчислень, де спрощені моделі оброблятимуть прості запити, а потужніші підмоделі — складні випадки. Така модульність задумана для професійного використання та з урахуванням вартості.
Але найамбітніша новизна вимальовується в іншій площині. Альтман згадав про інтерфейс мозок-машина, потенційного конкурента Neuralink Ілона Маска, щоб користувачі могли «думати» свої запити. Проєкт ще на початковій стадії, але він ілюструє прагнення OpenAI вийти за межі класичної текстової чи голосової взаємодії. Зрештою, такий тип взаємодії поставить масштабні питання щодо приватності, які компанія наразі майже не порушує. Ідея шифрування даних була озвучена, але без зобов’язань.
Нарешті, GPT-6 задумується як науковий інструмент. Не просто асистент чи співрозмовник, а потенційний двигун інновацій у медицині чи екології. І тут заяви залишаються розмитими, випадки використання — неясними. Відомо лише, що амбіція — перейти функціональний поріг, щоб ШІ була не лише інтерфейсом для діалогу, а й рушієм досліджень.
Усе це більше схоже не на структурований план, а на спробу повернути ініціативу після невдачі. GPT-5 розчарував, і Альтман це знає. Роблячи ставку на пам’ять, радикальну персоналізацію, нейронні інтерфейси та наукові обіцянки, OpenAI намагається відновити ентузіазм. Але слів буде замало. Бо якщо GPT-6 не стане справжнім проривом, користувачів може охопити втома. Це вже трохи відчувається.